День Іллі

2 серпня відзначається свято пророка Іллі. Один із старозавітних пророків, Ілля здійснює цілу низку небувалих чудес: воскрешає сина вдови, припиняє голод У Самарії, викликає дощ. Страшна буря з вихором, землетрус, вогонь — такі були для Іллі Господні знамення перед його мандрівкою в Дамаск, де він мав помазати на царство Азаїла. Очевидно, через це у слов'янській народній традиції св. Ілля замінив язичницького бога — громовержця Перука. Тепер уже не він, а Ілля карає людей вогненними стрілами блискавками, — як правило, за порушення заборони працювати цього дня в полі. Існує багато переказів про те, як згорів урожай — дві чи три копи, точнісінько стільки, скільки встиг скласти на полі необичайний хлібороб у день цього святого.
У народі говорять, що коли «грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде».
Від дня Іллі псувалася погода: «Прийде Ілля, наробить гнилля».

«До Іллі дощ ходить із своїм вітром: за вітром І проти вітру, а після Іллі — тільки за вітром».
«До Іллі хмари ходять за вітром, а після Іллі — проти вітру».

У південній Україні в цей час бувають «горобині ночі» — нічні грози із блискавкою й громом: буревії такі сильні, що й горобцям заснути не дають.

Існує легенда в народі, що коли біса повстали проти Бога, то Бог доручив Іллі прогнати нечисту силу з неба. Із того часу Ілля ганяється за бісами й пускає в них огненні стріли: громи й блискавку.

Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в них ховається нечиста сила.

Якщо під час грози загориться хата, то селяни колись вірили, що таку пожежу нічим не можна погасити, бо ж: «Як Бог запалив, то людина не погасить».

Під час грози селяни запалювали перед іконами «страсну свічку», щоб грім хати не спалив.
Від дня св. Іллі заборонялося купатися.

В одній із колядок співається про Іллю, як він проходить полями із житяною пугою в руці:

Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житяную:

Куди махне — жито росте,

Жито, пшениця і всяка пашниця.

Отже, тут пророк Ілля виступає як сівач озимого посіву. Після Іллі, як правило, починається озимий посів жита й пшениці.

Після Іллі, як свідчать народні прикмети, комарі перестають кусати; рої бджіл, які вилетіли після Іллі, не надійні; навіть пасічники проганяють чужий рій, який після Іллі залетів.
«На Іллі новий хліб на столі» — селяни в цей час уже випікають хліб із нового врожаю.
Пророка Іллю вельми шанують мусульмани, які вважають його посередником між небом і землею. На честь святого, про якого із похвалою писав у Корані Магомет, мусульмани різали ягня. Своїм покровителем його вважали представники деяких професій: чинбарі, візники.

Джерело: Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України».— 1993.— 112 с.